Книжкові видання та компакт-диски Журнали та продовжувані видання Автореферати дисертацій Реферативна база даних Наукова періодика України Тематичний навігатор Авторитетний файл імен осіб
|
Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер "Mozilla Firefox" |
|
|
Повнотекстовий пошук
Пошуковий запит: (<.>A=Kukharets S$<.>) |
Загальна кількість знайдених документів : 12
Представлено документи з 1 до 12
|
1. |
Golub G. Rationale for the parameters of equipment for production and use of biodiesel in agricultural production [Електронний ресурс] / G. Golub, S. Kukharets, V. Chuba, M. Pavlenko, Y. Yarosh // Восточно-Европейский журнал передовых технологий. - 2017. - № 2(1). - С. 28-33. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Vejpte_2017_2(1)__6 Запропоновано технічні рішення, які надають можливість одержувати якісне дизельне біопаливо (ДБП) за рахунок забезпечення перемішування шарів емульсії з використанням циркуляційних змішувачів-розділювачів. Встановлено параметри установки для виробництва ДБП. Запропоновано використання ДБП у тракторних двигунах із двоступеневої системою підігріву. Застосування змішувачів надає можливість одержувати ДБП за спрощеною технологією в агровиробництві. Застосування системи підігріву розширює температурний діапазон використання чистого ДБП і зменшує його витрату.
| 2. |
Golub G. Analytical research into the motion of organic mixture components during formation of compost clamps [Електронний ресурс] / G. Golub, S. Pavlenko, S. Kukharets // Восточно-Европейский журнал передовых технологий. - 2017. - № 3(1). - С. 30-35. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Vejpte_2017_3(1)__6
| 3. |
Golub G. Determining the magnitude of traction force on the axes of drive wheels of self-propelled machines [Електронний ресурс] / G. Golub, V. Chuba, S. Kukharets // Восточно-Европейский журнал передовых технологий. - 2017. - № 4(7). - С. 50-56. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Vejpte_2017_4(7)__9 Наведено принципи утворення тягової сили тракторів та автомобілів. Точка прикладання тягової сила знаходиться на осі приводного колеса. Причому, величина тягової сили приблизно у 2 рази перевищує реактивну силу, що передається від дороги на приводне колесо. Визначення принципів утворення тягової сили надає можливість інтенсифікувати дослідження технічних та енергетичних засобів загалом та обгрунтувати принципи зменшення негативного впливу рушіїв на родючий шар грунту, зокрема.
| 4. |
Los L. Substantiation of the structure theory of design of technological machines and devices [Електронний ресурс] / L. Los, S. Kukharets, N. Tsyvenkova, A. Golubenko, M. Tereshchuk // Technology audit and production reserves. - 2017. - № 5(1). - С. 48-55. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Tatrv_2017_5(1)__10
| 5. |
Yarosh Ya. Substatiation of quantitative criteria of structural parts and units manufacturability evaluation [Електронний ресурс] / Ya. Yarosh, N. Tsyvenkova, S. Kukharets, A. Golubenko, L. Los // Technology audit and production reserves. - 2018. - № 2(1). - С. 4-11. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Tatrv_2018_2(1)__2
| 6. |
Golub G. Experimental study into the influence of straw content in fuel on parameters of generator gas [Електронний ресурс] / G. Golub, S. Kukharets, N. Tsyvenkova, Ya. Yarosh, V. Chuba // Восточно-Европейский журнал передовых технологий. - 2018. - № 5(8). - С. 76-86. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Vejpte_2018_5(8)__10 Для газифікації соломовмісного палива запропоновано газогенератор специфічної конструкції, у якого зони згорання та відновлення мають однаковий діаметр. Як паливо використано суміш деревини з солом'яними пелетами. Встановлено, що у разі використання в паливі до 40 % і менше солом'яних пелет протягом 360 с роботи газогенератора відкладень на колосникових решітках не спостерігалося. Проведено дослідження, що надають можливість оцінити вплив вмісту солом'яних пелет у паливі на концентрацію та обсяг CO в газі, загальний вихід газу, кількість виробленого газу з кілограма палива та тривалість роботи запропонованого газогенератора. Результат дослідження відображено однофакторними рівняннями. Для встановлення впливу вмісту солом'яних пелет у паливі на динаміку зміни концентрації CO в газі за часом роботи газогенератора виконано двофакторний експеримент. В кожній серії дослідів завантажувалась порція 2 кг палива, фіксувався час роботи та вміст СО в газі, через рівні проміжки часу. Причому, за кожного завантаження газогенератора паливом вміст солом'яних пелет у паливі зростав від 0 до 100 % із кроком 20 %. Встановлено, що для ефективної газифікації соломовмісного палива без утворення твердих відкладень раціонально додавати до палива не більше 40 % солом'яних пелет. У разі використаня 40 % соломи в порівнянні з деревиною на 25 % зростає концентрація та обсяг виробленого CO, проте зменшується на 5,3 % питомий вихід газу з палива. Хоча, за 100 % вмісту солом'яних пелет у паливі спостерігається збільшення концентрації СО в генераторному газі на 44,3 %, обсягу СО - на 40 %, загальний вихід виробленого газу зменшується на 7,7 %. Тривалість роботи газогенератора (за завантаження 2 кг палива) зростає на 2,8 %. Зростання вмісту СО за використання в паливі 100 % вмісту соломи в порівнянні з 100 % вмістом деревини свідчить про збільшення теплотворної здатності отриманого газу на 13 - 18 %. Тому раціональним є використання кількості соломи в паливі до 100 %, хоча це потребує розробки конструкцій газогенераторів, які нададуть можливість уникнути утворення стійких відкладення на робочих поверхнях.
| 7. |
Kukharets S. The results of study into the effect of air-steam blast on the low-grade fuel gasification process [Електронний ресурс] / S. Kukharets, N. Tsyvenkova, Ya. Yarosh, I. Grabar, A. Holubenko // Восточно-Европейский журнал передовых технологий. - 2018. - № 6(8). - С. 86-96. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Vejpte_2018_6(8)__11 З метою газифікації низькосортних палив запропоновано конструкціяю високоефективної газогенераторної установки з прямопотоковим газогенератором, в конструкцію якої включено газоповітряний рекуператор та випаровувач для попередньої підготовки пароповітряної суміші. Процес газифікації є повністю контрольованим, оскільки робота випаровувача узгоджена з роботою системи подачі газів дуття, завдяки чому програмується вологість суміші, що подається в зону газифікації. Як паливо використано гранули зі стебел рапсу 10 мм. Проведено двофакторні експерименти, що надають можливість оцінити вплив об'єму та вологості повітря на нижчу теплоту згорання генераторного газу і на витрати маси палива на процес газифікації. Досліджено вплив об'єму повітря та його вологості на температуру пароповітряної суміші, необхідної для процесу газифікації. Встановлено, що оптимальна температура пароповітряної суміші складає 550 - 570 <^>oC і досягається за об'єму газів дуття, що надходять в газогенератор, в діапазоні 37 - 42 м<^>3/год і за вологості повітря 55 - 65 %. За цих умов нижча теплота згорання генераторного газу складає 12,3 МДж/м<^>3, що на 15,1 % вище у порівнянні з теплотою згоряння газу, отриманого без використання пароповітряного дуття в процесі газифікації. Витрати гранул на процес газифікації зменшуються на 14,7 %, а об'єм газу, виробленого з кілограму гранул, зростає на 18 % і складає 3,2 м<^>3/кг. Загальна енергетична ефективність використання наведеної технологічної схеми виробництва генераторного газу з гранул із стебел рапсу складає 23,5 %. Запропоновано оригінальну методику складання теплового балансу для процесу пароповітряної газифікації рослинної сировини. За результатами експериментальних досліджень складено тепловий баланс для розробленої конструкції газогенераторної установки. Даний баланс свідчить про високу ефективність ведення процесу пароповітряної газифкації. Коефіцієнт корисної дії прямопотокового газогенератора складає 79 %, а газогенераторної установки в цілому 74,6 %. Наведені дослідження можуть бути покладені в основу осучасненої методології теплових розрахунків мобільних і стаціонарних газогенераторних установок.
| 8. |
Kukharets S. The substantiation of the tense state of soil under condition of its interaction with wheels [Електронний ресурс] / S. Kukharets, A. Zabrodskyi, V. Biletskii, V. Chuba // Наукові горизонти. - 2018. - № 4. - С. 3–9. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Vzhnau_2018_4_3
| 9. |
Yarosh Y. The determination of parameters of a reactor-mixer with a disk injector [Електронний ресурс] / Y. Yarosh, S. Kukharets, N. Tsyvenkova // Відновлювана енергетика. - 2018. - № 2. - С. 78-87. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/vien_2018_2_11 Для підвищення ефективності перемішування та споживання енергії при отриманні дизельного біопалива пропонується використовувати реактор-змішувач, обладнаний дисковою форсункою. Реактор-змішувач забезпечує циркуляційне перемішування, що здійснюється багатократним перекачуванням рідини по замкненому контуру. Дискову форсунку встановлено у верхній частині змішувача із можливістю її руху вздовж осі реактора-змішувача. Вона дозволяє виконувати змішування компонентів емульсії у прошарку фіксованої висоти. Це дозволяє зменшити витрату енергії на перемішування. Турбулентність, створювана під час проходження емульсії крізь дискову форсунку, забезпечує необхідну ефективність змішування емульсії.
| 10. |
Skydan O. Analytical study of multifractal invariant attributes of traffic flows [Електронний ресурс] / O. Skydan, B. Sheludchenko, S. Kukharets, O. Medvedskyi, Y. Yarosh // Восточно-Европейский журнал передовых технологий. - 2019. - № 3(3). - С. 22-29. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Vejpte_2019_3(3)__4 Автотранспортний комплекс формується множиною автотранспортних потоків (АТП) та автодорожньою мережею. Перехід на новий рівень функціонування автотранспортного комплексу вимагає розробки нових методів формалізації колективної взаємодії всіх учасників дорожнього руху. Це пов'язано зі збільшенням частки автономних автотранспортних засобів (АТЗ) у сумісному трафіку. Встановлено, що транспортно-технологічна самоорганізація АТП є мультифрактальною структурою. Така структура достатньо достовірно описується регулярними ієрархічними <$E alpha>-множинами Кантора щодо параметра динамічного габариту кожного окремого АТЗ. Доведено, що основними мультифрактальними ознаками АТП є їх параметр фрагментації та фрактальна розмірність. Наведені ознаки функціонально визначаються інтенсивністю, швидкістю, щільністю трафіка та інтервалом руху АТЗ. Відповідно, вирізнено 3 основні режими руху АТЗ. Відсутність взаємних перешкод між АТЗ, незначна швидкість і мала інтенсивність трафіку характеризує вільний рух. Цей рух визначає межу колективного та синхронізованого потоків. Колективному руху притаманна вища щільність АТП, а швидкість обмежується можливостями автодороги. Якщо визначального значення набувають показники технічного та експлуатаційного стану автомобільної дороги отримуємо насичений (синхронізований) потік. Аналітичними дослідженнями встановлено логарифмічно-показникову функціональну залежність між параметром фрагментації АТП та фрактальною розмірністю. З'ясовано, що сукупність декількох АТП за багатосмугової організації трафіків визначає динаміку зміни основних мультифрактальних ознак множини АТЗ. У цьому випадку, збільшення кількості смуг руху автомобільної дороги призводить до зростання параметра фрагментації та зменшення фрактальної розмірності сукупності АТП. Розглянуто можливість створення відповідних навігаційних алгоритмів варіативної оптимізації мультифрактальних ознак АТП. В такому випадку забезпечуються безпечні транспортно-технологічні режими функціонування автотранспортного комплексу. Це ж стосується й умови зростання частки автономних роботизованих безпілотних АТЗ у складі АТП.
| 11. |
Golub G. Research of the operation efficiency of vegetable biomass-operated solid fuel boiler [Електронний ресурс] / G. Golub, N. Tsyvenkova, V. Chuba, S. Kukharets, Ya. Yarosh, M. Tereshchuk // Technology audit and production reserves. - 2019. - № 5(1). - С. 22-28. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Tatrv_2019_5(1)__5
| 12. |
Kravchuk V. Methodology and model of agricultural technologies environmental and economic management [Електронний ресурс] / V. Kravchuk, V. Targonya, T. Gaidai, G. Golub, S. Kukharets, M. Ivanyuta // Техніко-технологічні аспекти розвитку та випробування нової техніки і технологій для сільського господарства України. - 2020. - Вип. 27. - С. 142-152. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Ttar_2020_27_15
|
|
|